- обмежовувати
- I -ую, -уєш, недок., обмежува́ти, -у́ю, -у́єш, док., перех., заст.
Вирізняти, визначати межі чого-небудь. Обмежувати поле.
II див. обмежувати.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
обмежовувати — 1 дієслово недоконаного виду визначати межі чогось рідко обмежовувати 2 дієслово недоконаного виду відокремлювати; бути межею … Орфографічний словник української мови
обмежовування — я, с. Дія за знач. обмежовувати … Український тлумачний словник
обмежовуватися — I уюся, уєшся, недок., обмежува/тися, у/юся, у/єшся, док. 1) Позначати межами свою земельну ділянку. 2) тільки недок. Пас. до обмежовувати I. II див. обмежуватися … Український тлумачний словник
обмежувати — I див. обмежовувати I. II і рідко обмежо/вувати, ую, уєш, недок., обме/жити, жу, жиш, док., перех. 1) Установлювати певні межі чого небудь; зв язувати щось обмежувальними умовами. || Не допускати поширення чого небудь; локалізувати. 2) Бути межею … Український тлумачний словник
обмежуватися — I обмежув атися див. обмежовуватися I. II обм ежуватися і рідко обмежо/вуватися, уюся, уєшся, недок., обме/житися, жуся, жишся. док. 1) Задовольнятися в своїх діях чим небудь недостатнім, незначним. 2) Не виходити за межі чого небудь; залишатися… … Український тлумачний словник
обмежувати — обмежити (установлювати певні межі чого н.), обмежовувати, звужувати, звузити, локалізувати, лімітувати … Словник синонімів української мови